В кожної людини поняття щастя є індивідуальним. Хтось щасливий із грішми у руках, хтось ставить понад усе духовні якості, комусь небувале щастя дає перемога наших спортсменів на олімпіаді, для когось щастям є повне неробство і так далі. Ми постійно шукаємо щастя, забуваючи про те, що щастя й не треба шукати: воно ось, прямо перед нами.
Яскравий приклад щастя від простих речей – це традиційне милування японців сакурою. Люди отримують задоволення від звичайного цвітіння звичайної вишні! Але для японців – це справжнє диво, яке не завжди можна побачити, й уся країна на якийсь період забуває про чвари й обра́зи, об’єднуючись задля звичайного споглядання.
Нам, європейцям 21 століття, варто багато чому вчитися в інших культур, брати до уваги та переосмислювати своє ставлення до самої концепції щастя. Ми вічно кудись поспішаємо, мчимо на величезні відстані на швидкий потягах, й увесь пейзаж так і залишається для нас невиразними кольоровими плямами. Згадайте, як часто ви дійсно отримували моральне задоволення від того, яке глибоке та свіже сьогодні повітря, як надзвичайно співають навколо птахи, як перший пагінець пробивається на цей світ… Не треба кудись бігти за щастям і шукати його, бо воно біля нас, треба лише навчитися помітити його серед сірої буденності, і тоді люди, можливо, стали б добрішими та любили б це життя, і не просто на словах, а дійсно любили б!
Автор: Андрій Пінчук
Немає коментарів:
Дописати коментар