явище вже встигло викликати резонанс у суспільстві, зокрема, показало, наскільки жорстокими та підступними можуть бути люди. Але що таке буллінг, з чим його їдять та у чому полягає його сутність? Спробуємо розібратись.
Буллінгом є систематичне приниження окремої людини однією особою чи групою людей. Часто буллінг плутають із одиничними випадками хуліганства, але буллінг відрізняється саме систематичністю. Чому випадки буллінгу так часто трапляються у школі? Усі ми знаємо, що саме у школі людина отримує не тільки перших друзів у своєму житті, а й ворогів. Часто діти чи підлітки, в силу недалекого світобачення та несформованих моральних та етичних цінностей, намагаються самоутвердитися завдяки буллінгу, показати, що їм начхати на усіх і вони нічого й нікого не бояться. А буває, що діти хочуть «просто спробувати» чи «просто поржати», а потім їм вже зовсім не смішно. Часто причинами буллінгу стає заздрість до когось, наприклад, до відмінника чи переможця якого-небудь змагання. Але, на щастя, у більшості випадків школярі переростають свої витівки, розуміючи, що можуть понести за них відповідальність, та усвідомлюючи, що за допомогою насилля ти нічого не досягнеш, і навіть якщо ніхто тебе не буде намагатися зупинити, то тільки тому, що тебе усі бояться, але не поважають.
Хто у цьому винен? У різних ситуаціях буває по-різному. В одних випадках (як показує практика – найчастіше) винуваті батьки, які не дали своїм дітям належного виховання та не прищепили певних цінностей. Нерідко буває, що дитина чи підліток не відчуває уваги чи любові батьків, розчаровується у них і потрапляє під вплив «поганих компаній». І це стосується не тільки буллінгу – так часто буває й у випадках зі шкідливими звичками чи із, м’яко кажучи, специфічним образом життя, який веде людина. Нерідко винуваті й самі діти, які не усвідомлюють можливої відповідальності за свої вчинки та думають, що нічого не трапиться й ніхто їх не буде чіпати. А буває, що винними стають вчителі, які допустили прояви агресії на своїх уроках, у своїх класах чи у своїй школі.
Як із цим боротися? В першу чергу, треба проводити інформаційні заходи, доносити до дітей, що буллінг – це зовсім не круто та не смішно, звичайно, якщо дивитися з точки зору адекватних людей. Також треба усіляко допомагати підліткам у психологічній допомозі, причому це стосується як жертв цькування, так і агресорів. І, звичайно ж, треба намагатися припиняти будь-які прояви насилля на корені. Цим повинні опікуватись батьки та вчителі, а також адміністрація школи, в інтересах якої повинні бути безпека фізичного та психологічного здоров’я учасників освітнього процесу.
Отже, настав час робити висновки. Буллінг – це явище масштабне, але його легко подолати за наявності бажання. Задача дорослих – усіляко інформувати дітей та підтримувати їх, а задача дітей – тримати голову на плечах та вміти тверезо думати, причому головою, а не іншими частинами тіла.
Автор: Пінчук Андрій
Немає коментарів:
Дописати коментар