Я можу все. Ти можеш усе. У кожному з нас жевріє потенціал, що лише чекає нагоди спалахнути. Цей вогник палахкотить й іскриться, його підживлюють наші прагнення та амбіції. Його світло осяює своєму власнику шлях, завжди зігріває і надихає рухатися вперед. Цей внутрішній стрижень – вроджений дарунок, завдяки якому будь-хто здатен досягнути будь-чого! Недосяжного не існує, є лише примарні обмеження, що зосереджені виключно в голові. Звідки вони з’явилися? Їх поставили ви? Можливо. А можливо й ні. Можливо вони причепилися й засіли в свідомості, через необачний коментар незнайомця чи близької людини, через нотації батьків чи невдоволеного вчителя в дитинстві.
Ці сумніви втелющують нам конкретне полотно, на якому ми однією барвою маємо творити своє життя, забуваючи, що виходити за контур і змішувати кольори не заборонено. Іноді правила в грі «Життя» шепоче страх, він гучніше за всі попередні приклади змушує застигати на місці, змушує вагатися взяти навіть пензель для першого кроку. Варто собі нагадувати, що крок не завше має бути великим – однак з маленьких складаються довгі дистанції. Маленькими кроками; маленькими, навіть «непомітними» перемогами кожен із нас наближає втілення своїх цілей і мрій. Якщо вам здається, що ви застрягли – озирніться назад, чи хотіли б ви в минулому опинитися на тому місці, де ви знаходитися зараз? Прогрес може бути незримим, але він є.Автор: Мелентьєва Яніна
Немає коментарів:
Дописати коментар